Положення

обласної музично-теоретичної олімпіади

учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів

(23 березня 2012 року)

м. Хмельницький

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Організатори конкурсу:

−         Міністерство культури і туризму України;

−         Управління культури Хмельницької обласної державної  адміністрації;

−        Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби.

1.2. Олімпіада з сольфеджіо є оглядом досягнень педагогічних колективів у викладанні музично-теоретичних дисциплін. Вона сприяє підвищенню методичного рівня викладання, зміцненню творчих контактів між учбовими закладами різних рівнів музичної освіти: школа – училище, а також виявленню найбільш талановитої молоді – майбутніх абітурієнтів музичного училища.

2. МЕТА ТА ЗАДАЧІ ОЛІМПІАДИ

−        Підвищення рівня музично-теоретичної підготовки юних музикантів;

−        Виявлення обдарованих та професійно перспективних дітей, стимулювання їх творчого росту;

−        Розвиток зацікавленості  до вивчення фахових дисциплін музично-теоретичного циклу;

−        Профорієнтація та підготовка учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів до вступу у спеціалізовані музичні навчальні заклади;

−        Обмін педагогічним досвідом та розвиток форм творчої співпраці викладачів області.

3. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІАДИ

3.1. Олімпіада проводиться 23 березня 2012 року на базі Хмельницького музичного училища ім. В.І.Заремби за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 79.

3.2. Олімпіада проводиться в письмовій та усній формі:

−        Письмовий тур включає в себе музичний диктант,  слуховий  аналіз елементів музичної мови, перевірку знань з основ теорії музики;

−        Усний тур проводиться в індивідуальній формі і містить  читання з листа;

3.3. Завдання Олімпіади розроблені згідно програмних вимог з дисципліни сольфеджіо.

4. УМОВИ УЧАСТІ В ОЛІМПІАДІ

4.1. В Олімпіаді приймають участь учні старших класів ДМШ та ДШМ: 8 і 7 класи (з восьмирічним терміном навчання) та 6 і 5 класи (з шестирічним терміном навчання).

4.2. Участь учнів від кожної школи обов’язкова (від 1 до 5 учнів).

4.3. Оргкомітет приймає заявки до 20 березня 2012 року за адресою: Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби

вул. Проскурівська, 79

e-mail: hmu_zaremba@mail.ru

Телефони для довідок: (0382) 65-83-50, 65-76-40, 79-58-03

Факс: (0382) 65-83-50

4.4. Реєстрація учасників 23 березня о 9:00.

5. НАГОРОДИ

5.1. Переможці Олімпіади (I, II, III місце) нагороджуються дипломами та пам’ятними подарунками.

5.2. В залежності від досягнутих учасниками результатів журі має право ділити між конкурсантами призові місця.

5.3. Кращі учні, які не зайняли призові місця, відзначаються грамотами.

5.4. Викладачі переможців Олімпіади нагороджуються грамотами за підготовку.

Заявка

на участь у обласній музично-теоретичній олімпіаді учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів

Відомості про учасника

1.      Прізвище: ___________________________________________

2.      Ім’я: ________________________________________________

3.      По батькові: _________________________________________

4.      Домашня адреса: обл._________________________________

район__________________________________________________

місто/село/смт___________________________________________

5.      Музична освіта: школа_________________________________

Клас___________________________________________________

                                                                                      (вказати термін навчання)                                                                             

Фах ___________________________________________________

6. Педагог з сольфеджіо: __________________________________

                                                                                      (прізвище, ім’я, по батькові)                                                                             

_______________________________________________________

 Умови проведення

музично-теоретичної олімпіади

I. Диктант.

 Складність диктанту відповідає програмним вимогам – однотональний період із 8 тактів, що включає у себе вивчені мелодичні та ритмічні звороти (для випускних класів можливе використання хроматизмів).

Кількість програвань – 10.

Зразки диктантів див. в Додатку №1.

Максимальна кількість балів – 12

II. Тести охоплюють програмний теоретичний матеріал і спрямовані на знання тональностей та ключових знаків у них, діатонічних та характерних інтервалів, акордів, ладів, термінології тощо.

Зразок тестів для 8 класу див. у Додатку №2.

Максимальна кількість балів – 12

III. Визначити інтервали та акорди  в тональності і поза ладом та підписати іх. Складність представлених елементів відповідає програмним вимогам.

Кількість інтервалів в тональності та поза ладом – 6;

Кількість акордів в тональності та поза ладом – 6.

Зразок завдання див. у Додатку №3.

Максимальна кількість балів – 24

IV. Слуховий аналіз інтервалів та акордів поза ладом:

В слуховому аналізі послідовно представлені 6 інтервалів та 6 акордів. Деякі інтервали чи акорди можуть звучати із розв’язанням, в цьому випадку інтервал (акорд) та його розв’язання трактуються як один елемент.

Зразок слухового аналізу див. у Додатку №4.

Максимальна кількість балів –  12

V. Сольфеджування прикладів.

Складність прикладів відповідає програмним вимогам – вивчені тональності, мелодичні звороти, ритмічні групи, хроматичні звуки (для випускних класів) тощо.

Зразок прикладу для сольфеджування див. у Додатку №5.

Максимальна кількість балів –  12

Дивитись повністю

МУЗИЧНІ БАРВИ ДВОХ СЕРДЕЦЬ

Напередодні міжнародного Дня Музики відомий в Україні і за її межами - лауреат багатьох міжнародних конкурсів і фестивалів - фортепіанний дует у складі львів'янки Юлії Божик і хмельничанки Ганни Пайкової влаштував у великому залі філармонії справжнє Свято Музики! Це був блискучий і барвистий феєрверк композиторських стилів і творчих напрямків різних епох, починаючи від Баха й завершуючи сучасним українським композитором Олександром Левковичем («Карпатська рапсодія»).

Ці дві представниці сучасного піанізму, які ще рік тому навчалися у класі заслуженої артистки України, доцента Львівської національної музичної академії Оксани Рапіти, вже встигли полонити серця декількох тисяч шанувальників фортепіанної музики України, Польщі, Чехії, Словаччини. їх майстер-класи у цих країнах збирають переповнені студентські аудиторії. Навіть цьогорічне літо дівчата провели у гастролях Польщею, зібравши «урожай» найгучніших відгуків ЗМІ про свою блискучу майстерніть.

І дійсно, дівчата демонструють найдосконаліший звуковий ансамбль. Філігранна витонченість динамічної палітри,  емоційна наповненість звуку, досконалість педалізації й узгодженість штрихів та фортепіанної артикуляції - все це переконує в монолітності відтворення образу. Хіба що тембральна відмінність двох роялів надає контрасту й нагадує про двох виконавиць. Бо рояль Юлії віддзвонює сріблястими обертонами, а Ганнусин має оксамитово-матову приглушеність тонів..

Вражає слухачів потужне й високе творче піднесення гри обох виконавиць, і нема місця роздумам про технічну довершеність піанізму. Захоплює уяву лише яскрава музична образність та глибинний зміст, що струменить крізь пальці з дівочих сердець.

їх вміння артистично яскраво й об'ємно виокремити основний драматичний вузол твору та піднести його на височінь творчого узагальнення музичного образу не раз в кінці виконання концертного номера викликало бурю овацій, вигуків «Браво!»

Окрім блискучої техніки гри фортепіанний дует Ю. Божик і Г. Панкової демонструє вміння тонко й натхненно передавати всю філософську глибину авторських роздумів, як це було у другій частині Бахівського До-мажорного концерту. Тож дві романтичні натури - Юлія Божик і Ганна Панкова зачарували хмельничан художньою єдністю мети: передати сумісним виконавством обопільний трепет юних сердець, що бринять високою Музикою.

14.09.2011      Микола Кульбовський

        Інтерв'ю з МарІчкою Ясіновською

Коли  на  сцені  з’являється   в минулому випускниця Хельницького музичного училища ім. В.І.Заремби , а нині солістка Хмельницької  обласної  філармонії  та органного  залу  Марія  Ясіновська про  попсу   забуваєш.  Саме  завдяки  цьому голосу  у  2009  році  вона  стала  першою  жінкою в  області,  яка  отримала  найвище  звання для  артиста  –  народної  артистки  України.

– Пані Маріє, останні кілька років були для Вас дуже вдалими. Розкажіть, що доброго сталося у Вас за цей час.

 –            Після того, як я отримала звання, мене запросили в Національний органний зал України, де проходили концерти, присвячені 100-річчю костелу святого Миколая. Взагалі, протягом останніх десяти років я – постійний гість цього  першого, як для органістів, залу в Україні.  Протягом 15 років я була солісткою Свято-Покровського кафедрального собору. А в минулому році в Києво-Печерській лаврі, на фестивалі, присвяченому 2000-літтю Різдва Христового, співала соло до Діви Марії «Під твою милість». До речі, воно увійшло в число кращих творів лауреатів фестивалю, які були записані на диск. У мене взагалі багато духовних програм.

 У тому числі – спільна програма із солістом Національного органного залу, лауреатом Міжнародного конкурсу Віталієм Чікіровим – «Аве Марія». Звичайно, не можу не згадати, що мені пощастило співати на одній сцені з народною артисткою України, нашою землячкою Ольгою Басистюк.А ще наприкінці минулого року в Національній опері я співала разом з Володимиром Гришко. До речі, вже не вперше.Ну, і дуже тішить мене те, що в минулому році моя учениця Тетяна Борецька закінчила Львівську консерваторію і вступила до Краківської музичної академії. Так що, можна сказати, мої учениці вже потрапили на європейські оперні сцени.

– А ще хотілося би почути про гастролі, на які Ви їздили минулої осені.

 –            Так, за підтримки голови облдержадміністрації Василя Ядухи були виділені кошти, і ми їздили в Чернівці, Львів, Рівне і Вінницю, де в костелах під органну музику виконували твори, які писалися для католицьких служб. У Львові, наприклад, у Соборі Марії Магдалени.   Особливо вразив фестиваль «Буковинський  листопад», який проходив у Чернівцях на честь 70-річчя утворення Чернівецької області та 70-річчя заснування Чернівецької обласної філармонії. У відкритті фестивалю брали участь виконавці світового оперного мистецтва: солістка Міланського театру «Ла Скала» Даніелла Скілаччі, солісти «Великого театру» Росії Павло Валужин, Маріїнського театру із Санкт-Петербурга Василь Герело. Тому оперні виконавці завжди повинні бути на рівні виконавців світового рівня, як то Міланського театру «Ла Скала», з якими нам пощастило виступати на одній сцені.

Я, навіть, коли була в Італії, не мала можливості потрапити туди чи заспівати зі співаками такого рівня.  І я завжди повинна бути готова, адже я представляю свою філармонію, своє місто, а за кордоном – Україну. От сьогодні до нас приїздить делегація з Фінляндії, і ввечері ми разом з ними даватимемо концерт в органному залі. То що, ми маємо показати провінційний рівень? Ні, звичайно, адже в опері провінції немає. Оперну музику треба співати якісно, незалежно від того, чи ви в Мілані, чи в Хмельницькому…

– У Вас є багато пісень, написаних спеціально для Вас Анатолієм  Горчинським.

 –            Якось, співаючи на одному з концертів, у якому брав участь і Анатолій Аркадійович, повернувши голову, побачила, що він в кулісах стоїть і слухає. Звісно, мені було приємно, бо як і усі, чула його «Мамину черешню», і як і всі, плакала. Взагалі, вважаю, що ця пісня настільки хвилююча, що хоч би  вона була в Анатолія Аркадійовича одна, він би нею показав, наскільки душевно можна висловити подяку мамі. Отож відспівала, пішла за куліси, а він підходить і каже: «Пані Маріє, чи не хотіли б Ви співати мої пісні?». Я так образилася! Кажу: «Я естраду не співаю». А сама думаю: «Невже він не розуміє, що я, класична співачка, не  буду співати такі пісні».

Потім, через якийсь час Анатолій Аркадійович знову  приїхав до Хмельницького і через управління культури мене запросили зустрітися з ним. Відмовити, звичайно, я не могла, і коли послухала його «Солов’їний спів», «Вальс, вальс, вальс», «Нас поєднає вальс» та інші прекрасні пісні, які він написав для мене, зрозуміла, що було б великою помилкою, якби я з ним не зустрілася. І сьогодні навіть страшно подумати,  що я могла втратити такий шанс, думаючи, що він запропонує мені естрадні пісні.

– Вас з самого початку цікавив лише оперний спів?

 –            Так, адже я закінчила Донецьку державну консерваторію імені Прокоф’єва. І маю три кваліфікації: оперний, камерний співак і викладач. І нині, окрім того, що співаю, даю ще уроки постановки голосу.  Чому саме оперний спів? Можливо, тому, що родом з Тернопільської області і пишаюся тим, що є землячкою найславетнішої української співачки Соломії Крушельницької, яка співала в кращих оперних театрах світу.   Її рівня сьогодні так ніхто й не досягнув. Ще однією причиною моєї любові до академічного співу було те, що мій тато Іван Іванович та мама Ганна Гнатівна прекрасно співали і передали любов до співу й мені. Тата вже сім років як немає, а мама й досі співає в церковному хорі. А в церкві академічний спів, і я його чула змалечку. Перша пісня, якої навчила мене мама, – «Ой, не світи, місяченьку», – досить непроста, з неї починають уроки академічного вокалу в музичному училищі.

–  Як і у всякої талановитої співачки у Вас, без  сумніву, безліч шанувальників? У кожного виконавця є цікава історія, пов’язана саме з такими глядачами…

 –             Аякже! В мене був шанувальник, який ходив на всі мої концерти, дарував квіти, ставав на коліна і цілував кінчик сукні. І якось на концерті, присвяченому творчості Пушкіна, після мого виступу він вибіг на сцену і каже в мікрофон: «Пані Маріє, Пушкін присвячував свої вірші Наталії Гончаровій. А я написав вірша Вам». І почав читати... Які то були вірші не знаю, бо мало не знепритомніла.

– А як Ви відпочиваєте? Чи у Вас немає на це часу?

 –            Можна сказати, що немає. Я обожнюю тварин, але не маю їх, бо відповідальна. Тому не хочу, щоб мій улюбленець сидів удома сам, голодний і недоглянутий. А в дворі тваринок, які там живуть, ніколи не забуваю почастувати смачненьким. На книги теж немає часу, хіба що після концерту іноді дивлюся кіно, де не треба думати, хвилюватися, і де знаю, чим усе закінчиться. На фітнес часу я також не маю. Проте намагаюся тримати форму, і коли з’являються зайві кілограми, добре подумаю, чи варто з’їсти шоколадні цукерки, чи, може, вже не варто. А ще я ніколи не їм морозива, мені навіть сік в мікрохвильовці  підігрівають. Зате, я дуже люблю готувати, і в мене це гарно виходить. У нас на Західній Україні взагалі дуже смачно готують. Коли на Різдво приїжджаю до мами, ми готуємо всі страви, які мають бути на святій вечері: борщ з грибами, вареники з капустою, кутю… Потім з мамою йдемо до храму, а потім, після служби, виставляємо на стіл справді царське вгощення: запечене м'ясо, ковбаси, шинку… Так само готуємось і на Великдень. У нас в родині всі віруючі, а двоє моїх племінників – священики. Отець Ростислав, протодиякон Хмельницького кафедрального собору, служить разом з владикою Антонієм, і має прекрасний бас. Отець Віталій є настоятелем православного храму в Летичеві.

 -             У репертуарі Марії Ясіновської є як українська, так і зарубіжна класика, українські народні та авторські пісні. Зв’язатися з співачкою було не зовсім легко. Мобільний телефон з собою не носить, адже сумка вщент заповнена міні-дисками, касетами, з якими вона завжди йде на записи в студію Бере участь у концертах Національного органного залу в м. Києві,  виступає з особливою сольною програмою "Ave Maria”, яка включає різноманітних авторів класичної музики: Шуберта, Качіні, Луці, Верді. " Коли я співаю "Ave Maria” Качіні, то зал глядачів просто зворушений і завжди просить заспівати цю композицію на біс. А з  якими визначними артистами сьогодення Ви виступали пані Маріє?

 -             "Мала честь виступати з солістом національної опери, кращим українським тенором  – Володимиром Гришко, з яким виконала дует  Альфреда та Віолетти з опери "Травіата”. Співала з лауреатом Міжнародного конкурсу вокалістів Володимиром Чекіровим.   Унас запланований спільний концерт в м. Києві”, - продовжує пані Марія.

 -             Багато хмельничан знають "золотий” голос Хмельницької області – маленького співака Вадима Панкратова. Його голос порівнюють з голосом Робертіно Лоретті. Та не всі знають, що Марія Ясіновська є його вчителькою. Музикознавець Євгенія Богдан зробила музичний фільм, в якому показала, як працюють вчитель та учень – Марія Ясіновська та Вадим. В Луцьку на міжнародному конкурсі " На хвилях Світязя” ця стрічка посіла перше місце. По українському телебаченню транслювався фільм "Казковий принц з Поділля” про Вадима Панкратова. У вільний від концертів час Марічка Ясіновська допомагає співакам, які до неї звертаються за порадою. Її ученицею є Тетяна Борецька, лауреат міжнародного конкурсу "Срібний дзвін”. Зараз Тетяна навчається у Львівській консерваторії.

 - Як склалася Ваша співпраця з Анатолієм Горчинським?

 -             Понад 10 років я  працювала з Анатолієм Горчинським, який написав відому пісню "Росте черешня в мами на городі”. Він також написав для співачки вальс "Конвалії”та пісню "Зачекайте літа”. "Імідж артиста повинен проявлятися в усьому – це має бути краса як зовнішня, так і внутрішня. Я давно співпрацюю з модельєрами салону "Асторія”- Наталією та Ольгою Стиран. Відношуся до них з повагою та любов’ю і надзвичайно вдячна їм за співпрацю”. 

 -             У 2006 році за внесок у європейську культуру Марія  була нагороджена дипломом-сертифікатом як краща співачка України. Марія Ясіновська є лауреатом премії  ім. Хмельницького, володаркою Золотої патріаршої медалі.

– Кожен, хто бачив Вас на сцені, не міг не помітити Ваш розкішний гардероб. Ви шиєте сукні на замовлення?

 –            Так, усі мої сукні пошиті модельєром салону «Асторія» Наталею Стиран. У мене справді дуже багато суконь, і знайомі навіть жартують, що спочатку їде авто з Марією, а за нею – фура з її сукнями. Всі вони ручної роботи, є одна, на якій нашиті тисячі камінчиків  Сваровських. Кожна сукня має назву, остання з них – «Чорний діамант» – чорна сукня, розшита чорним бісером, який на сцені переливається. Є ще у мене український костюм з домотканої тканини, вишитий  бісером. Йому понад 100 років і важить він понад 10 кілограмів.

– Багато відомих людей кажуть, що без своєї половинки нічого не досягли б. Поряд з Вами є така людина?

 –            Я ніколи самотньою не була, але родини в мене немає. І живу так, що якщо сама не зроблю, то за мене цього не зробить ніхто. Тому навчилася жити в дисципліні, нічого не відкладати на потім, і не займатися тим, що заважало би творчості. Якби Бог благословив мене зустріти чоловіка, який оцінив би мене і те, що я роблю, який  дихав би зі мною одним повітрям, я була б щаслива і дякувала би йому за те, що дав мені другу половинку. А так дякую  за те, що дав можливість славити його в найкращих храмах України і світу.Я взагалі по життю весела, а коли, буває, защемить, згадую пісню, якої ще маленькою мене навчила мама:

« Ой, не світи, місяченьку, Не світи нікому. Тільки світи миленькому, Як іде додому…».

Вітаємо переможця 2 (обласного ) етапу 2 Міжнародного  мовно - літературного конкурсу  ім. Тараса Шевченка  серед студентської молоді ,(3 місце), - Коваль С.(1к «Теорія музики», викладач Радченко І.А)