Субота, 23.09.2017, 23:00
| RSS
Хмельницьке музичне училище ім. В.І.ЗАРЕМБИ
Головна » Архів матеріалів

Народився С.В. Лєвін 29 травня 1978р.  у військовому містечку Свободный – 18 Амурської області.

 Музичну школу-семирічку  з фаху « фортепіано» закінчив за 5 років, а  у 1997 році Хмельницьке музичне училище за фахом «Теорія музики» (викладач Стрельникова І.О.), та  спеціального фортепіано в класі заслуженого діяча мистецтв України Антонова А.В.  з відзнакою.

З 1998 року навчався в Російській Академії Музики ім. Гнесіних, яку з відзнакою закінчив у 2003 році за фахом «Композиція» у класі заслуженого діяча мистецтв РФ, професора Г.В. Чернова.

В 2002 році Сергій Лєвін став володарем спеціального призу за краще фортепіанне тріо на I Московському відкритому  конкурсі композиторів і музикознавців імені А.Н. Скрябіна  (м. Москва).У різні роки був учасником багатьох фестивалів сучасної музики, найвідоміший з яких - Міжнародний фестиваль сучасної музики «Московська осінь» (2002 р).

В 2004 році в співробітництві з одним із провідних молодих виконавців на балалайці, солістом ОРНИ ВГТРК п/у Н.Н. Некрасова -  Дмитром Калініним -  створив концерт для балалайки  «Подолання», що в 2005 році був неодноразово виконаний на різних концертних площадках Росії у фортепіанній транскрипції, а на III Міжнародному фестивалі сучасної музики для народного оркестру виконувався в заключному концерті оркестром ВГТРК п/к Н.Н. Некрасова. Фортепіанна транскрипція концерту ввійшла в один з томів збірника «З репертуару Дмитра Калініна й Пилипа Суботіна», що побачив світ в 2004 р.

В 2005 році з відзнакою закінчив асистентуру-стажування в РАМ ім. Гнесіних під керівництвом професора

 Г. В. Чернова.

Тіснa  співпраця пов'язує Сергія Володимировича зі струнним квартетом під керівництвом  народної артистки РФ А.Е. Францевої, яким в 2002 році в рамках  фестивалю «Московська осінь» був виконаний його Перший струнний квартет.

В 2005 році на прохання Нори-квартету був написаний фортепіанний квінтет «...І на землі мир», що був виконаний Норою-квартетом разом із В. Троппом (ф-но).

В 2006 році на міжнародному конкурсі російських народних інструментів ім. Шишакова Сергій став лауреатом 3-й премії за концерт «Подолання» для балалайки й фортепіано.

«Гімн учителя», написаний на відкриття Третіх педагогічних читань з гуманної педагогіки «Без серця що зрозуміємо?» (м. Москва), був прийнятий Радою з гуманної педагогіки на чолі з академіком Ш. Амонашвілі як офіційний гімн .

З 2004 року Сергій Володимирович виступає в дуеті «КРАЙ СВІТЛА» зі своєю дружиною - Тетяною Хрящевскою (Левіною), автором-виконавцем пісень, лауреатом міжнародних, всеросійських і всеукраїнських конкурсів авторської пісні, - виконуючи партію фортепіано, гітари й вокалу.

З останніх досягнень дуету - лауреатство на Конкурсі патріотичної авторської пісні, проведеного Александро-Невскою Лаврою в Санкт-Петербурзі в 2004 році (1-я премія) і фестивалі авторської пісні «Балаклавскі канікули» у Балаклаві в 2004 (1-я премія).

З вересня 2006 року Сергій Володимирович працює у Тверській академічній філармонії як соліст-вокаліст хору «Росіянин партес». За роки роботи у філармонії було створено ряд  аранжувань для струнного оркестру й хору (найбільш фундаментальна робота - перекладення опери В.Моцарта «Весілля Фігаро», «Stabat Mater» Ф. Пуленка, «Пісні й танці смерті» М. Мусоргського, «Carmina Burana» К. Орфа для камерного оркестру).

Серед  оригінальних здобутків маленька кантата для хору,  струнних і ударних «Христос народжується» (2007)На Тверскій землі дует неодноразово брав участь у Фестивалі православної авторської пісні «Покровские вечера», Літературних зустрічах «Каблуковская радуга»,  «Слепневско-градницких ахматовско-гумилевских» поетичних читаннях (м. Бєжецьк) та ін.

У 2008 році С. Лєвін створив  хор «Ніч таємна» для змішаного хору й сопрано на вірші Т. Левиної (Хрящевскої). Твір  був включений у конкурсну програму хору «Русский партес» на міжнародному  конкурсі у Чехії (грудень 2007р.), звучить у філармонічних концетах.

В цей період  була здійснена  також оркестровка вокальних циклів Й.Брамса «Liebeslieder» й «Neue Liebeslieder» для струнного оркестру й фортепіано, низки  оперних сцен й окремих арій Пуччіні, Доніцетті, Верді для струнних і фортепіано, що виконувалися у Тверській філармонії на Фестивалі оперного мистецтва( жовтень 2008 року).

На даний час композитор працює над сюїтою для баяна, фортепіано, ударних і струнного оркестру; транскрипцією ряду пісень Г.Малера для струнного оркестру й фортепіано.

    Нагороди композитора:


– Диплом III ступеню й звання лауреата на I Московському відкритому конкурсі молодих композиторів ім. Ю.Н. Шишакова в номінації "Сольний інструмент" за твір "Подолання"- концерт для балалайки й ф-но.

– Диплом лауреата премії губернатора Тверскої обл. у сфері культури й мистецтва II ступеня в номінації "За творчість молодих авторів і виконавців".

– Диплом переможця конкурсу лауреатів V Всеросійського Троїцького фестивалю авторської пісні ""Сповідь серця" (м. Ярославль, 2008) у номінації "Кращий дует".

– Диплом лауреата VIII Всеросійського фестивалю православної авторської пісні "Сповідь серця" (м. Кострома, 2008)

– Почесна грамота в рамках I фестивалю "Планета дітей" за особистий внесок у розвиток російського музичного мистецтва.

– Диплом за участь у суспільному проекті "Людини без меж" і внесок в об'єднання людей навколо загальнолюдських цінностей (м. Калінінград, 2009р.)

 

 

 

Категория: НАШІ ВИПУСКНИКИ | Просмотров: 425 | Добавил: Rom | Дата: 07.02.2011 | Комментарии (0)

Майбутній композитор народився в 1953 р. на Тернопільщині, в 1970 - 72 рр. навчався в Хмельницькому музичному училищі, в 1977 р. з відзнакою закінчив композиторський факультет Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка у класі Володимира Флиса, в 1983-85 рр. навчався в аспірантурі при Московській державній консерваторії  ім. П. Чайковського в класі  Тихона Хрєннікова.

У 1977-78 р. працював викладачем Рівненського інституту культури, з 1978 р. працює в Львівській державній консерваторії (нині Львівська державна музична академія ім. М.Лисенка) на кафедрі композиції, в 2000 - 2002 - декан, з 2002 р. - на посаді проректора з наукової роботи. Заслужений діяч мистецтв України (1995), лауреат премії ім. М.Лисенка (2000), професор (2002), лауреат премії ім. С.Людкевича (2004), лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка (2005).

Творчий шлях Віктора Камінського відзначається стрімкою еволюцією як стильових напрямків, так і жанрових пріоритетів: почавши як прихильник нововіденської стилістики та пізнього Скрябіна, він вже в другій половині 70-х років захопився ідеалами "нової фольклорної хвилі", а початок 80-х років пов'язаний у творчості композитора зі спалахом інтересу до естради. Деякі з його пісень стали шлягерами, як-от "Скажи мені" та "Очі коханої" на сл. В.Крищенка, "Калино, калино" та "Історія" на сл. Б.Стельмаха, "Танго нежданої любові" на сл. Р.Баратуня та ін. Їх виконували групи "Ватра", "Кобза", такі естрадні зірки як Іван Попович, Оксана Білозір, Віктор Морозов .

На переломі 80-х - 90-х років наступає "театральний період" у його творчій діяльності, позначений активною співпрацею з Львівським державним академічним драматичним театром ім. М.Заньковецької, зокрема з режисером Федором Стригуном. З 1989 до 1995 р. в театрі були поставлені такі вистави з музикою Камінського як "Маруся Чурай" Ліни Костенко, "Згадайте, братія моя" Т.Шевченка, "Народний Малахій" М.Куліша, "Павло Полуботок" К.Буревія, трилогія "Мазепа" Б.Лепкого та ін.

Останнє десятиліття у творчості митця позначене трьома основними напрямками: духовна музика, представлена як канонічними жанрами, так і  літургійними, камерно-інструментальна лінія, з основним акцентом на концертному жанрі. Особливу увагу привертають Фортепіанний концерт пам'яті Василя Барвінського, Другий скрипковий концерт "Різдвяний", та музика для народних інструментів, насамперед  для бандури.



Основні твори Віктора Камінського:

Струнний квартет (1976)

Пам'яті Каменяра, симфонічна поема (1977)

Камерна музика для струнного оркестру (1978)

Концерт для скрипки з оркестром (1979)

Концерт для гобоя з оркестром (1980)

Речитатив і рондо для альта, фагота і фортепіано (1981)

Симфонія № 1 1982)

Гуцульська легенда для сопілки соло (1982)

Іван Підкова, кантата для мішаного хору а сарреllа на вірші Т.Шевченка (1986)

Камерна кантата № 1 для баса і камерного оркестру на вірші Д. Павличка (1987)

Камерна кантата № 2 для кобзаря (баса, бандури) і камерного оркестру на вірші Т.Шевченка (1988)

Ой чого ти почорніло, зеленеє поле для мішаного хору а сарреllа на слова Т. Шевченка (1989)

Україна. Хресна дорога, симфонія-кантата для солістів, мішаного хору і оркестру на слова Ігоря Калинця (1992)

Соната псаломів для двох флейт і фортепіано (1993)

Гагілка для мішаного хору а сарреllа на слова Ігоря Калинця (1993)

Концерт для фортепіано з камерним оркестром (1995)

Каприс для фортепіано (1996)

Те Dеит для струнного оркестру (1996)

Концерт для чотирьох солістів, струнного оркестру, клавесина і органа (1996)

Adagio для струнного оркестру (1997)

Іду. Накликую. Взиваю..., ораторія для солістів, читця мішаного хору та оркестру на тексти митрополита Андрея Шептицького в поетичному опрацюванні Ірини Калинець (1998)

"Urlicht-Irrlicht?" для флейти solo (1998)

Літургія Іоанна Златоуста для солістів і мішаного хору (1999 - 2000)

Вервична служба для мішаного хору а сарреllа (2001)

Акафіст до Пресвятої Богородиці (2002)

Концерт для скрипки з оркестром № 2 "Різдвяний" (2002)

"Репетиція оркестру" для камерного оркестру (2002)

Соната для гітари соло (2004)

Пасхальна Утреня для мішаного хору а сарреllа (2005)

"Благодатна пора наступає" кантата для солістів, мішаного хору та солістів на тексти І.Франка (2006)

Естрадні пісні, музика до театру та кіно.

Категория: НАШІ ВИПУСКНИКИ | Просмотров: 535 | Добавил: Rom | Дата: 07.02.2011 | Комментарии (0)

29 грудня у великій залі училища відбувся конкурс вокальних ансамблів  до Різдва Христового.Керівниками та учасниками ансамблів були студенти старших курсів. Члени журі у складі викладачів відділу «Хорове диригування» та представників адміністрації училища визначали переможців, що розділили між собою 4 призових місця. В програмі конкурсу прозвучали найпопулярніші колядки українською, російською та польською мовами. Святкова зала була прикрашена відповідно до події , бантами, гірляндами, свічами, в центрі зали була поміщена «печерка з немовлям» з ялинових гілок. Святкова, піднесена атмосфера конкурсу, зацікавленість студентів, дух творчості надовго запам’ятаються вдячним слухачам.

Категория: ТВОРЧІ ЗАХОДИ | Просмотров: 306 | Добавил: Rom | Дата: 03.01.2011 | Комментарии (0)

Категория: ІНШЕ | Просмотров: 353 | Добавил: Rom | Дата: 20.12.2010 | Комментарии (0)

                Положення

про обласну музично-теоретичну олімпіаду учнів

початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів

(початок квітня 2011 року)

 

 

І. Мета олімпіади:

 

        розвиток зацікавленості  до вивчення фахових дисциплін музично-теоретичного циклу;

        підвищення рівня знань, вмінь, навичок з музикознавчих дисциплін;

        розвиток елементів творчого мислення;

        виявлення професійної спрямованості учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

 

ІІ. Організатори конкурсу:

 

        Міністерство культури і туризму України;

        Управління культури Хмельницької обласної державної адміністрації;

        Обласний науково-методичний центр культури і мистецтв;

        Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби.

 

ІІІ. Склад учасників:

 

У олімпіаді приймають участь учні старших класів ДМШ та ДШМ: 8 і 7 класи

(з восьмирічним терміном навчання) та 6 і 5 класи                        (з шестирічним терміном навчання).

Участь учнів від кожної школи обов’язкова (від 1 до 5 учнів).

ІV. Вимоги проведення музично-теоретичної олімпіади:

 

1.      Музичний диктант.

2.      Володіння навичками слухового аналізу.

3.      Знання з основ теорії музики.

4.      Знання з музичної літератури.

5.      Володіння навичками читання з листа. 

 

  V. Нагороди:

 

        переможці олімпіади (I, II, III місце) нагороджуються дипломами та пам’ятними подарунками;

        в залежності від досягнутих учасниками результатів журі має право ділити між конкурсантами призові місця;

        кращі учні, які не зайняли призові місця, відзначаються грамотами.

 

VІ. Заявки для участі у конкурсі приймаються                         01.04.2010 р.  за адресою:

 

 

Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби

вул. Проскурівська, 79

м. Хмельницький

29000

e-mail: hmu_zaremba@mail.ru

 

Телефони для довідок:

(0382) 65-83-50

(0382) 65-76-40

(0382) 79-58-03

Категория: КОНКУРСИ ТА ОЛІМПІАДИ | Просмотров: 611 | Добавил: Rom | Дата: 30.11.2010 | Комментарии (0)

ПОЛОЖЕННЯ

про обласну музично-теоретичну олімпіаду

учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів

(кінець березня 2011 року)

 

 

Вимоги з музичної літератури:

 

I. Тести з музичної літератури.

Тести охоплюють програмний матеріал по життєвому та творчому шляху вивчених композиторів.

Кількість тестових завдань – 12.

 

Максимальна кількість балів  12

 

II. Вікторина з музичної літератури.

У вікторині будуть представлені 12 тем із програмного матеріалу, вказаного нижче:

 

Програмний матеріал

(ІV рік вивчення предмету)

1.     М.Глінка Опера "Іван Сусанін”, увертюра-фантазія "Камаринська”, романси  "Я помню чудное мгновенье”, "Жаворонок”.

2.     О.Даргомижський Вокальні твори "Я вас любил”, "Старый капрал”.

3.     О.Бородін Опера "Князь Ігор”.

4.     М.Римський-Корсаков Опера "Снігуронька”, симфонічна сюїта "Шехеразада”.

5.     М.Мусоргський Інструментальна сюїта "Картинки з виставки”.

6.     Л.Бетховен Симфонія № 5.

7.     В.А.Моцарт Опера "Весілля Фігаро”.

 

Програмний матеріал

(V рік вивчення предмету)

1.     П.Чайковський Симфонія № 1 опера "Євгеній Онєгін”. Концерт для фортепіано № 1 ч. І.

2.     С.Рахманінов. Прелюдії cis-moll № 1 (ор. 3 № 2), g-moll № 6 (ор. 23 № 5). Концерт для фортепіано № 2 ч. І.

3.     В.А.Моцарт Опера "Весілля Фігаро”.

4.     С.Прокоф’єв Кантата "Олександр Невський”, симфонія № 7.

5.     Д.Шостакович Симфонія № 7.

6.     А.Хачатурян Скрипковий концерт, ч. І.

 

Максимальна кількість балів  12

Категория: КОНКУРСИ ТА ОЛІМПІАДИ | Просмотров: 1036 | Добавил: Rom | Дата: 30.11.2010 | Комментарии (1)

Переможець Міжнародного конкурсу  «Мистецтво 21 століття» вм. Києві (Ворзелі), Авілов С.-3 місце, саксофон, викл. Репецький В.П.


22 листопада комітет з фізичної культури і спорту  Хмельницької міської Ради привітав команду Хмельницького музичного училища ім. В.І.Заремби   з перемогою  у змаганні  з настільного тенісу серед ВНЗ 1-2 рівнів акредитації. Члени команди – Пасічник О., Богач Ю., Кротевич, Капітонець О. Керівник фізичного виховання  Вінничук О.В.

 

Переможцем Всеукраїнського конкурсу виконавців на духових та ударних інструментах в м. Чернівці  став Сидорчук Олег – 1 місце;  лауреатом  Мисліцький  А. (викл.ОлійникЛ.А.).Концертмейстер Панкова Г.О.

 

Лауреатами  Всеукраїнського конкурсу «Дельфійські ігри»  стали Красновський Д.(викл. Нікіфорук С.Б.), Галяревич Д. та  Гара М.   (викл. Бернацький В.Ю.).



2009-2011 н. р
Лауреат Всеукраїнського конкурсу бандурного мистецтва
ім. О.Вересая в м. Кременець -ансамбль бандуристів(під кер. Босенка М.І.)

Переможці 15 Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах в м. Кіровограді:
• Ясинчук К., Ковальська Т.(викл.Босенко М.І.)-1 місце;
• Жарун Т.(викл. Босенко М.І.)-3 місце;
• Буга О.( викл. Леонова О.В.) – 2 місце.
• Дипломанти Бохонько Є., Решетник Д.
(викл. Голоднюк О.М.).

Переможці Всеукраїнського конкурсу виконавців на духових та ударних інструментах в м. Донецьку:
• Пахар Т.,(викл. Грицишин В.В.) – 1 місце;
• Манькевич А.,(викл.Матняк І.А.)-3 місце;
Дипломант Пасічник О.,(викл. Кашперський В.П., концертмейстер Сидорчук Т.О.)

Лауреат Всеукраїнського  конкурсу «Нові імена України» в м. Києві

 Ярославцева  Н.(викл. Разумова В.А.). Дипломант  Катков В.(викл. Колосовська М.В.)

 

Лауреат 6-го Всеукраїнського конкурсу  хорових диригентів

ім. Д.Бортнянського серед студенської молоді  -Яструб О. - 2 премія

( 4 курс, викл. Константинова Л.Є.)



Лауреати обласного відбіркового конкурсу «Червона рута» в номінації «Популярна пісня» в м. Хмельницькомц  Голуб Ю. – 1 місце, Кукурудза І.  та  Рожко В. – 2 місце, Сидорчук Т. – 3 місце. У складі гурту «Чумацький шлях»  в номінації «Фольк-рок» музика 1  місце виборола Галяревич Д. (викл. Бернацький В.Ю.)

Дипломант Міжнародного фестивалю  мистецтв

«Осінні зірки» Мельничук С. (викл. Новаковська М.В.)

Переможець Всеукраїнського конкурсу «Королівство мистецтв» Сидорук Ю. – 1 місце(викл.  Бернацький В.Ю.)

Переможці 3 Всеукраїнського фестивалю –конкурсу кобзарського мистецтва «Струни вічності» в м. Вінниця тріо у складі: Ясенчук К., Іларіонова Я., Сударчікову М. – 1 місце;

Капела бандуристів  - 2 місце та Ясенчук К. – 1 місце.(викл. Босенко М.І.)

Категория: ПЕРЕМОЖЦІ ТА ЛАУРЕАТИ | Просмотров: 351 | Добавил: Rom | Дата: 24.11.2010 | Комментарии (0)

17 листопада відбулося відкриття обласного польського просвітницького музичного товариства в приміщенні обласного художнього музею.Головою товариства обраний викладач училища  Портний Ю.Л. На честь відкриття відбувся урочистий концерт за участю студентів  та викладачів вокального і фортепіанного відділів, Хмельницького муніципального хору під кер. Заслуженого діяча мистецтв Цмура І.В.

 

 

22 листопада відбулося засідання психолого – педагогічного практикуму для студентів та викладачів на тему: « Педагогічні принципи М.Монтесорі.

До 140-ї річниці від дня народження». Керівник практикуму Шнурова Ю.А. -«-«-«-

 

Відбулася лекція – бесіда в приміщенні обласної дитячої бібліотеки ім. Т.Шевченка «Незабутній голос Франції. До ювілею Едіт Піаф» Лектор – практикант  Качуровська М., викладач – консультант Бєляєва Т.А.

 

-«-«-«-«- В залі мистецтв обласної дитячої бібліотеки ім. Т.Шевченка для   старшокласників прозвучала лекція – екскурс «Бал, бал, бал..». Лектор – практикант Перхайло Р., викладач – консультант Бєляєва Т.А.

 

25 – 26 листопада  в залі обласної філармонії в межах мистецької акції «Миттєвості  української фортепіанної та камерної музики» пройдуть :

 -творча зустріч   з професором, доктором мистецтвознавства М. Губаренко – Черкашиною щодо презентації  книги «Ми – березільці»;

 - концерт з  камерних творів  Віталія Губаренка та Олександра Козаренка за участю музикознавцуя М.Черкашиної – Губаренко. Солісти – О.Козаренко, Т.Малик, О.Малик, О.Цмур,Заслужена артистка України Н.Молдован, А.Солонична у супроводі камерного оркестру Хмельницької обласної філармонії під кер. О.Драгана.

Категория: ТВОРЧІ ЗАХОДИ | Просмотров: 321 | Добавил: Rom | Дата: 24.11.2010 | Комментарии (0)

                               Степова Валентина - народна артистка України

                           солiстка Нацiональної опери України. 

Народилася 13 червня 1963 у м. Полонне Хмельницької областi. Закінчила Хмельницьке музичне училище (1982), відділ "Хорове диригування"; Київську державну консерваторiю iменi П. Чайковського (вокальне вiддiлення  у Є. Мiрошниченко).

З 1982-1983  роки –працює як  солiстка Ансамблю пiснi та танцю "Подолянка" Хмельницької обласної фiлармонiї. 1989-го Степова записала першу естрадну пісню ”Я люблю”. Зняла два кліпи — ”Діві Марії” та ”Донна Белла”.

 З 1990-1993 років - солiстка оперної студiї при Київськiй державнiй консерваторiї iменi П. Чайковського.

З 1995 року Заслужена артистка України. В її репертуарі  партiї: Адель ("Летюча миша" Й. Штрауса), Сюзанна, Церлiна ("Весiлля Фiгаро", "Дон Жуан" В.А. Моцарта), Розiна ("Севiльський цирульник" Д. Россiнi), Вiолетта ("Травiата" Д. Вердi), Вiолетта ("Фiалка Монмартру" I. Кальмана), Мюзета ("Богема" Д. Пуччiнi).

Перший сольний концерт вiдбувся у груднi 1993 року у Нацiональнiй оперi України. 10 років Валентина Степова виступала в Національній опері. Її улюблені партії — Розіні із ”Сивільського цирюльника” та Віолетти із ”Травіати”. На сцені Степова 24 роки. Співала в ”Концерт-хаусі” — одній із найкращих сцен Відня, столиці Австрії. Її пісні — у ”золотому” фонді Національного радіо.Протягом 1996- 2009 років співачка дала сольнi концерти у багатьох містах України, Росії та зарубіжжя.

 

 Інтерв’ю

з Валентиною  Степовою, народною артисткою України, в минулому випускницею   Хмельницького музичного  училища ім. В. І.Заремби :

-  Чи насправді Валентина Степова є за корінням-родом степовою жінкою?

- Степовою я стала після заміжжя, це — прізвище мого чоловіка Ігоря. Батько мого чоловіка теж з Хмельниччини, я з Хмельниччини, народилася в селі Полонному. Отож, можливо, у давні часи перетиналися стежки-доріжки наших пращурів. Моє дівоче прізвище - Стельмах, але ніякого відношення до відомого письменника-класика Михайла Стельмаха і його сина — драматурга й поета Ярослава Стельмаха я не маю. Певно, дивовижні ліси, озера, луки, сонячне повітря є щасливою основою мого голосу. Я дуже люблю природу, а природа -це спів Божий.

- Д вадцять років Ви серйозно навчалися академічного співу, та з деякого часу естрада міцно ввійшла у Ваше творче життя.

- Це просто ще один жанр, у якому мені захотілося себе спробувати. Я — активно концертую, виступаю в сольних і спільних концертах, і життя диктує естрадний репертуар. Мені, до речі, дуже цікаво співати такі твори.Проте подальші мої творчі плани пов'язані переважно з класичним мистецтвом.

- Ви були солісткою Національної опери — незрівнянною Розиною з «Севільського цирульника», Віолеттою з «Травіати»... Чому Ви залишили цю поважну установу?

- Я співачка широкого спектру, співаю в різних жанрах, в яких тільки себе бачу і в яких хотіла спробувати свої творчі сили. А щодо опери, то коли відбувалися вистави за моєю участю, то зали були повні — шанувальники йшли на Валентину Степову, тобто в мене був свій слухач, якому я досі дуже вдячна.

 

- Чимало вокалістів мріють поїхати за кордон і там комфортно працювати й жити. Чи не навідувала Вас така думка?

-      У мене таких планів немає. Були пропозиції, і кілька разів траплялися люди, котрі могли потужно допомогти на міжнародному рівні. Я серйозно замислювалась над цим питанням, але врешті зрозуміла, що для мене це неприйнятний варіант — я не зможу жити на чужині, для мене дуже важливо відчувати себе повноцінною господинею в себе вдома на рідній землі.

До того ж мені нарікати на творчу долю — гріх, бо на вітчизняній сцені я потрібна, я заробляю гроші саме творчістю. Як в народі кажуть: добра добувши, кращого не шукай, тож навіщо їхати за кордон і шукати якогось іншого життя, цікавіше вдома створювати життя, яке мені подобається, свій світ.

- І тому з’явилося друге крило – викладацька діяльність в естрадно-цирковому інституті, де Ви ведете естрадний вокал?

-  Я  вам щиро хочу сказати, що мені ця робота подобається, вона приємно затягує, збагачує, допомагає, - навчаючи і контролюючи дітей, я сама щось нове черпаю і знаходжу, звертаю увагу на те, на що раніше не звертала, особливо в поведінці на сцені.

-На конкурсах талановита молодь демонструє чудові голоси, а естрада наша в цілому, за деякими винятками, безголоса. Ваша думка з цього приводу?

-  Конкурси, справді, відкривають пречудові голоси. Але голос не є запорукою успіху, треба ще бути артистом, а це вже талант від Бога — вміння донести свої здібності до людей.

- А яке Ваше ставлення до модернової академічної музики?

-  Принаймні на сьогоднішній день мені не цікаво слухати цю музику, вона вже занадто замудра, мелодики в ній немає. Я люблю музику, де є красива мелодія.

-А що Вам самій подобається?

- З найбільшою насолодою я слухаю класичний джаз, і, взагалі, музику середини минулого століття. А співати люблю мелодійну класичну музику, красиві ліричні романси. Головне, щоб твір мав відгук у моєму серці і я відчула, що хочу його заспівати, що можу щось своє внести в цей твір. Звичайно, є композитори, яких я обожнюю незалежно від настрою, це насамперед Іоганн Себастьян Бах: старовинна музика, але які сучасні гармонії! Безумовно, у цьому ряду є Моцарт. Ще юною, коли я чула його музику, то одразу впізнавала автора. Я дуже люблю Сергія Рахманінова — у його творах вся душа наша слов'янська, її повнота.

-З ким з великих Вам доводилося спілкуватися? Хто з вокалістів на Вас найбільше вплинув?

-  Перш за все це моя вчителька — народна артистка СРСР Євгенія Семенівна Мірошниченко. Я була щаслива, що в консерваторії потрапила в її клас, вона з дитинства була й досі залишається для мене кумиром, це блискуча співачка, яскрава особистість, я чимало взяла від неї як вокалістка й артистка.

Щодо спілкування... Дуже приємним, теплим було знайомство з Робертіно Лоретті, який ще дитиною вразив усіх своїм голосом. З блискучою Оленою Образцовою мені пощастило не тільки спілкуватися, а й співати на одній сцені. Мала нагоду у Відні зустрітися з Плачидо Домінго, він якраз приїжджав співати Германа в «Піковій дамі» Чайковського в «Штацопера». Було дуже цікаво за ним спостерігати. Могутнє враження на мене справив Лучано Паваротті. Коли я вперше в житті почула його голос, одразу в нього закохалась. Тембр голосу Паваротті впливає якось особливо, я починаю плакати від захвату. Таке враження справляла на мене й Євгенія Семенівна Мірошниченко, коли я слухала її у виставах у нашій опері. Багато вчилась в Монтсеррат Кабальє.

- На Заході є мода на дуети, оперні співаки часто співають з естрадниками та рок-зірками. Чи є у Вас така практика?

-           Я вважаю, що ця мода вже минає. Особисто мені весь час доводиться чекати: коли вже ті люди, від яких залежить організація концертів, доростуть до того, що їм пропонують.  Наприклад, класичні твори в сучасній обробці — я їх першою підготувала ще в 1996 році. Коли я запропонувала незаяложені красиві твори в сучасній обробці, це сприйняли насторожено.

Відтоді, минуло вже десять років, і чимало виконавців нарешті пішли цим шляхом. З дуетами й тріо — аналогічна історія. Спочатку вони виникли за кордоном: Фредді Меркюрі заспівав з Монтсеррат Кабальє, Френк Сінатра переспівав дуети з усіма зірками, з'явилося тріо тенорів: Лучано Паваротті, Плачидо Домінго й Хосе Карерас. У 2003 році на День святого Валентина я зробила сольний концерт, що складався з класичних шлягерів в сучасній обробці й з пісень, котрі я називаю класикою естради. Я дуже люблю творчість дивовижної американської співачки Сари Брайтман, котра переспівала всі мюзикли Ендрю Вебера, люблю Андреа Бочеллі, феноменального сліпого італійського співака, мені надзвичайно подобається молода співачка Емма Шаплін, що співає дуже оригінальну музику, і багатьох інших.

Отже, у першому відділенні я зробила з моїми колегами дуети з опер й оперет, у другому — пролунали класичні шлягери в сучасній обробці й класика естради. Серед інших я запросила рок-групу «Галактика», яка, до речі, була дуже відома ще за часів Радянського Союзу. Зі мною в дуеті співав рок-співак В'ячеслав Сенчук. Наші абсолютно різні за манерою голоси оригінально поєдналися: мій академічний, чистий, прозорий, а його рок-голос із специфічною «хриплістю». В'ячеслав Сенчук, до речі має красивий, потужний, я б сказала, унікальний голос, крім того він чудовий гітарист, складає музику.

- Співи, концерти… А яка Ви поза професією? Яким чином відновлюєтеся?

- Люблю спілкуватися з друзями. Але найголовніше для мене – це моя сім’я і природа. Ми другий рік живемо у власному будинку під Києвом, там ще дороги немає… , але в цьому є своя екзотика, мені там все до душі, бо є при-ро-да. З величезним задоволенням роблю прогулянки лісочком; спокійно, затишно, є улюблені місця, що в різні пори року по різному чарують. Вертаєшся додому зовсім іншою людиною: заспокоєною, просотаною енергією, всі негаразди розвіюються, ти хочеш творити і далі рухатися вперед. Навесні і влітку, звичайно, займаюся вирощуванням всяких квітів, рослин.

- А чи доходять руки до книг?

-Здебільшого я читаю психологічну, філософську і духовну літературу, це в мене книжки настільні, я обов’язково їх розкриваю перед сном. Зараз пішла смуга Карнегі, в мене є кілька його книжок на різні теми. Паралельно штудюю східну філософію внутрішнього і навколишнього благоустрою: дому, побуту, робочого місця. Найголовніша філософія – це звичайно Біблія, духовна література, там вища мудрість. І коли бува дуже тяжко на душі, то відкриваєш ці мудрі книги і потрапляєш дивним чином на ті підказки, які тобі зараз потрібні.

- А якою є Ваша золота творча мрія, яку Ви хотіли б втілити?

-  Я думаю, що моя золота мрія збулась: я стала співачкою. А тепер мрія набирає нової висоти і нового змісту: я постійно ставлю перед собою нові завдання. Нині хочу записати альбом сучасної музики, проспіваної, знову-таки, не в естрадній, а в академічній манері. Для цього, на жаль, треба крім творчого натхнення мати ще й багато грошей. - Ваші найбільші сподівання?

- В усьому світі відбуваються жахливі колотнечі, планету просто трясе від катаклізмів: від тероризму, війн, хвороб, природних стихій. І нашу країну, звичайно, захльостують всілякі лиха. Але я все ж таки маю надію, що люди схаменуться й добро почне примножуватися. І моє завдання, і всіх, хто стоїть на боці добра,— протидіяти злу, щоб встановилася хоча б рівновага. І тоді, може, ми краще заживемо, у нас буде позитивний, душевний баланс, за котрим прийдуть добробут і лад.

Категория: НАШІ ВИПУСКНИКИ | Просмотров: 605 | Добавил: Rom | Дата: 14.11.2010 | Комментарии (0)

Ладиженський, Петро  Анатолієвич.   Український композитор.

Народився 10 листопада 1946  року в м. Кам'янець-Подільському. Згодом навчався в Хмельницькому  музичному училищі ім. В.І.Заремби. В 1972 закінчив Київську консерваторію по класу композиції М. В. Дремлюги. З 1972 року викладає в музичному училищі  м. Кривий Ріг.

Твори.: балет — Вій (по М. Гоголю, 1972); для соліста, хору і симф. орк. — кантати: Співаю пр о Леніна (1970), Нам посміхається сонце (сл. П. Сингаївського, 1971); для симф. орк. — Симфонія (1972), увертюра Подвиг (1975), Буковинський квартет (1971); для ансамблю дух. інстр. — 12 фуг (1976); для двох кларнетів і ф-п. — Соната (1972); для кларнета і  ф-п. — Рапсодія (1970); для ф-п. — Варіації (1971, 1973), Сонатина (1974), Шість п'ес (1975), Шість прелюдій (1972), сюіта « В містах України (1975), Три прелюдії(1975); для флейти соло — 24 прелюдії(1975); для голосу і ф-п. — цикли: «Ладья света»(сл. Л. Вахніної  1970), «Я рожден от солнца» (сл. І.. Гоголева, 1975), Два монолога про Чюрльоніса (сл. Е. Межелайтиса, 1976); хори на сл. І. Буніна, В. Сосюри  та ін.; пісні на слова рад. поетів  ,(сл. Г. Коршака, 1974), Поклон Батьківщині (сл. Р. Ольшевского, 1975), Старі солдати(сл. М. Лисянського, 1975), Матроси (сл. . Прокоф'ева, 1976), Пір квітів (сл. Б. Шальнева, 1976), «Русская береза» (сл. Л. Гаєвого, 1976); музика  до  драм. спектаклів.

Категория: НАШІ ВИПУСКНИКИ | Просмотров: 366 | Добавил: Rom | Дата: 04.11.2010 | Комментарии (0)

« 1 2 3 4 »
Категорії розділу
КОНКУРСИ ТА ОЛІМПІАДИ [6]
ПЕРЕМОЖЦІ ТА ЛАУРЕАТИ [11]
ТВОРЧІ ЗАХОДИ [3]
НАШІ ВИПУСКНИКИ [8]
ІНШЕ [9]
Випадкові ФОТО
Музика
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Ми вКонтакті
Пошук
Архів записів
Наше опитування
На якому відділі ти навчаєшся?
Всього відповідей: 458
Друзі сайту
Rada  http://kmmuzdram.at.ua/baner.jpg
Сайт-історія існує
Статистика
ВСЬОГО: Flag Counter НАЖИВО:

by_Роман Гуменюк © 2017